• За призначенням лікаря

Превенар 13 сусп. д/ін 1 доза 0,5 мл №1

Артикул
12993

Наличие:

В наявності
1 679,00 грн
-
+
Характеристики:
Докладніше
БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА Так
Акційна пропозиція Ні
За призначенням лікаря Ні
Виробництво Імпортне
Код АТС J07A L02
Інструкція Інструкція до препарату
Кратність 1
Виробник Pfizer Inc. (США)
Код МОРІОН 330040
Реєстраційне посвідчення № UA/15864/01/01 від 09.03.2017
Лікарський засіб Ні
УМОВИ ВІДПУСКУ за рецептом
об'єм 0.5 мл

ПРЕВЕНАР® 13

ВАКЦИНА ПНЕВМОКОКОВА ПОЛІСАХАРИДНА КОН’ЮГОВАНА (ТРИНАДЦЯТИВАЛЕНТНА АДСОРБОВАНА)  суспензія для ін’єкцій 1 доза

Склад

діючі речовини: пневмококові полісахариди серотипів 1, 3, 4, 5, 6A, 6B, 7F, 9V, 14, 19A, 19F і 23F, олігосахарид серотипу 18C, білок-носій CRM197;

одна доза (0,5 мл) містить:

пневмококового полісахариду серотипу 1* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 3* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 4* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 5* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 6A* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 6B* 4,4 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 7F* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 9V* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 14* 2,2 мкг

пневмококового олігосахариду серотипу 18C* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 19A* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 19F* 2,2 мкг

пневмококового полісахариду серотипу 23F* 2,2 мкг

CRM197 білка-носія ~ 32 мкг

*Кон'югований з білком-носієм CRM197 та адсорбований на алюмінію фосфаті (0,125 мг алюмінію).

допоміжні речовини: алюмінію фосфат, натрію хлорид, вода для ін'єкцій, полісорбат 80, бутандіова кислота.

Лікарська форма

Cуспензія для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна біла суспензія.

Фармакотерапевтична група

Протибактеріальні вакцини. Пневмококовий полісахаридний очищений антиген кон'югований. Код АТХ J07A L02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Превенар® 13 містить 7 пневмококових капсульних полісахаридів, ідентичних тим, які входять до складу вакцини Превенар (4, 6В, 9V, 14, 18C, 19F, 23F), а також 6 додаткових полісахаридів (1, 3, 5, 6А, 7F, 19А). Усі вони кон'юговані з білком-носієм CRM197.

Імунні відповіді після первинного курсу вакцинації немовлят трьома дозами.

У кількох європейських країнах та США були проведені клінічні дослідження із застосуванням декількох схем вакцинації, включаючи два рандомізовані дослідження еквівалентності (проведені у Німеччині із застосуванням первинних курсів за с хемою 2–3-4 місяці [006] та у США із застосуванням первинних курсів за схемою 2–4-6 місяців [004]).

Превенар® 13 зумовлював утворення функціональних антитіл до всіх 13 серотипів в дослідженнях 004 та 006. Для 7 спільних серотипів не було різниці між групами щодо співвідношення пацієнтів з титрами антитіл, що утворювались в результаті опсоно-фагоцитарних реакцій (титр ОФР) ≥ 1:8. Через місяць після первинного курсу вакцинації препаратом Превенар® 13 >96% та >90% пацієнтів мали титр ОФР ≥ 1:8 для кожного з семи спільних серотипів в дослідженнях 006 та 004 відповідно.

Через місяць після первинного курсу вакцинації Превенар® 13 зумовлював титри ОФР ≥ 1:8 для всіх 6 додаткових серотипів у 91,4–100% вакцинованих пацієнтів в обох дослідженнях. Середні геометричні значення титрів ОФР для серотипів 1, 3 та 5 були нижчими за титри для кожного з решти додаткових серотипів; клінічна значущість цього спостереження для захисної ефективності невідома.

Імунні відповіді після первинного курсу вакцинації немовлят двома дозами.

Імуногенність препарату після введення двох доз немовлятам була підтверджена у чотирьох дослідженнях. Відсоток немовлят, у яких концентрації IgG до пневмококового капсульного полісахариду досягли ≥ 0,35 мкг/мл через місяць після введення другої дози, становив 79,6–98,5% для 11 з 13 серотипів вакцини. У всіх дослідженнях із застосуванням схеми 2-й, 4-й місяці відсоток немовлят, у яких було досягнуто порогової концентрації антитіл (0,35 мкг/мл) до серотипів 6В (27,9–57,3%) та 23F (55,8–68,1%), був меншим, ніж у дослідженні із застосуванням схеми 3-й і 5-й місяці, в якому отримано показники 58,4% для серотипу 6В та 68,6% для серотипу 23F. Після ревакцинації всі серотипи вакцини, включаючи 6В та 23F, зумовлювали імунну відповідь, яка відповідала ефективній первинній імунізації двома дозами. У дослідженні, яке проводилось в Сполученому Королівстві, утворення функціональних антитіл в результаті опсоно-фагоцитарних реакцій (ОФР) було порівнянним для всіх серотипів, включаючи 6В та 23F, при застосуванні вакцин Превенар та Превенар® 13 після первинного курсу вакцинації у віці 2 та 4 місяці та після ревакцинації у віці 12 місяців. Серед пацієнтів, які отримували Превенар® 13, кількість осіб з титром ОФР ≥ 1:8 становила щонайменш 87% після курсу вакцинації у ранньому віці та щонайменше 93% після ревакцинації. Середні геометричні значення титрів ОФР для серотипів 1, 3 та 5 були нижчими за титри для кожного з решти додаткових серотипів; клінічна значущість цього спостереження невідома.

Відповіді на ревакцинацію немовлят після первинних курсів двома та трьома дозами.

Після ревакцинації концентрації антитіл до всіх 13 серотипів збільшувалися порівняно з рівнями, які спостерігалися до введення дози для ревакцинації. Після проведення ревакцинації концентрації антитіл до 12 серотипів були вищими, ніж після первинного курсу вакцинації у ранньому віці. Ці спостереження узгоджуються з результатами ефективної первинної імунізації (індукції імунологічної пам'яті). Імунна відповідь для серотипу 3 після ревакцинації не перевищувала рівні, що спостерігалися після курсу вакцинації у ранньому віці; клінічна значущість цього спостереження щодо індукції імунної пам'яті серотипу 3 невідома.

Утворення антитіл після ревакцинації до всіх 13 серотипів вакцини було порівнянним при первинній вакцинації як двома, так і трьома дозами.

У дітей віком від 7 місяців до 5 років імунізація «навздогін», відповідно до віку, призводила до утворення антитіл IgG до капсульного полісахариду кожного з 13 серотипів у кількостях, які були принаймні порівнянними з тими, що спостерігалися після первинного курсу імунізації трьома дозами у немовлят.

Персистенція антитіл та імунологічна пам'ять оцінювались у дослідженні за участю здорових дітей, які отримували разову дозу вакцини Превенар® 13 щонайменше через 2 роки після попередньої імунізації або 4 дозами препарату Превенар, 3-дозовою серією препарату Превенар для немовлят з подальшим введенням вакцини Превенар® 13 у віці 12 місяців або 4 дозами вакцини Превенар® 13.

Разова доза препарату Превенар® 13 у дітей віком приблизно 3,4 року, незалежно від попереднього вакцинаційного анамнезу Превенаром або вакциною Превенар® 13 індукувала потужну гуморальну відповідь на 7 спільних серотипів та 6 додаткових серотипів препарату Превенар® 13.

Дані епідеміологічного нагляду щодо розповсюдження пневмококової інфекції, отримані з початку виведення на ринок 7-валентної вакцини Превенар в 2000 році, не продемонстрували зниження імунітету, викликаного препаратом Превенар у ранньому дитинстві, з часом.

Недоношені немовлята.

Безпека та імуногенність вакцини Превенар® 13, яку застосовували дітям віком 2, 3, 4 і 12 місяців, були оцінені приблизно в 100 недоношених немовлят (середній розрахунковий гестаційний вік (РГВ) — 31 тиждень; діапазон від 26 до 36 тижнів) порівняно з приблизно 100 доношеними немовлятами (середній РГВ — 39 тижнів; діапазон від 37 до 42 тижнів).

Імунну відповідь у недоношених і доношених немовлят порівнювали, використовуючи результати частини осіб, у яких через 1 місяць після курсу вакцинації було досягнуто концентрації IgG-антитіл до пневмококових полісахаридів ≥ 0,35 мкг/мл, тобто підхід, який використовувався для порівнянь імуногенності вакцин Превенар 13 до Превенар на підставі рекомендацій ВООЗ.

У більш ніж 85% вакцинованих немовлят через 1 місяць після курсу вакцинації було досягнуто концентрації IgG-антитіл до пневмококових полісахаридів ≥ 0,35 мкг/мл, за винятком серотипів 5 (71,7%), 6A (82,7%) і 6B (72,7%) у групі недоношених немовлят. Для цих трьох серотипів частина пацієнтів, які відповіли на вакцинацію, серед недоношених немовлят була значно меншою, ніж серед доношених немовлят. Приблизно через 1 місяць після введення дози дітям, які почали ходити, у кожній групі відсоток осіб, у яких було досягнуто такої самої порогової концентрації антитіл, становив >97%, за винятком серотипу 3 (71% серед недоношених і 79% серед доношених немовлят).

Діти (віком 12–59 місяців), повністю імунізовані вакциною Превенар (7-валентною).

Після введення разової дози препарату Превенар® 13 дітям (віком 12–59 місяців), які вважалися повністю імунізованими вакциною Превенар (7-валентною) (2 або 3 дозами первинної серії плюс бустер-ін'єкцією), частка пацієнтів, які досягли рівнів IgG у плазмі ≥ 0,35 мкг/мл та титрів ОФР ≥ 1:8, становила щонайменше 90%. Однак 3 (серотипи 1, 5 та 6A) з 6 додаткових серотипів продемонстрували нижчі значення середньогеометричної концентрації (СГК) IgG та ОФР середньогеометричного титру антитіл (СГТА) порівняно з дітьми, які отримали щонайменше одну попередню вакцинацію препаратом Превенар® 13. На сьогодні клінічна значущість нижчих СГК та СГТА невідома.

Невакциновані діти (віком 12–23 місяців).

Дослідження вакцини Превенар (7-валентної) у невакцинованих дітей (віком 12–23 місяців) показало, що для досягнення концентрації IgG у сироватці для серотипів 6B та 23F, подібної до тієї, що індукується 3-дозовою серією вакцини, для немовлят необхідні 2 дози.

Діти та підлітки віком від 5 до 17 років.

У відкритому дослідженні із залученням 592 здорових дітей та підлітків, у т.ч. з бронхіальною астмою (17,4%), які можуть мати схильність до пневмококової інфекції, при застосуванні вакцини Превенар® 13 було досягнуто імунної відповіді для всіх 13 серотипів. Разова доза препарату Превенар® 13 вводили дітям віком від 5 до 10 років, які попередньо були вакциновані щонайменше 1 дозою вакцини Превенар, а також дітям та підліткам віком від 10 до 17 років, які раніше ніколи не отримували пневмококову вакцину.

Як у дітей віком від 5 до 10 років, так і у дітей та підлітків віком від 10 до 17 років імунна відповідь на Превенар® 13 була не гіршою за імунну відповідь на Превенар для 7 спільних серотипів та на Превенар 13 для 6 додаткових серотипів порівняно з імунною відповіддю після четвертої дози у немовлят, вакцинованих на 2, 4, 6 та 12–15 місяцях життя, що вимірювалось за рівнями IgG у сироватці.

У дітей та підлітків віком від 10 до 17 років показники ОФР СГТА через 1 місяць після вакцинації не поступалися ОФР середньогеометричного титру антитіл у дітей вікової групи від 5 до 10 років для 12 з 13 серотипів (за винятком серотипу 3).

Імунна відповідь після підшкірного введення.

Підшкірний шлях введення вакцини Превенар® 13 був оцінений у непорівняльному дослідженні із залученням 185 здорових пацієнтів (немовлят та дітей) з Японії, які отримали 4 дози препарату у віці 2, 4, 6 та 12–15 місяців. Результати дослідження показали, що безпека та імуногенність вакцини при підшкірному застосуванні були загалом порівнянними з тими, що спостерігалась у дослідженнях при введенні вакцини внутрішньом'язово.

Ефективність вакцини Превенар® 13.

Інвазивне пневмококове захворювання.

Дані, опубліковані Департаментом охорони здоров'я Англії, продемонстрували, що через чотири роки після введення вакцини Превенар у вигляді двох доз первинної серії для немовлят з бустер-дозою на другому році життя та охопленням вакцинацією 94% в Англії та Уельсі спостерігалося зменшення захворювань, спричинених 7 серотипами, що входять до складу вакцини, на 98% (95% ДІ 95; 99). У подальшому, через чотири роки після переходу на Превенар® 13, додаткове зменшення захворюваності на інвазивні пневмококові захворювання, спричинені 7 серотипами, що входять до складу вакцини Превенар, становило від 76% у дітей віком до 2 років до 91% у дітей віком 5–14 років.

Середній отит.

В опублікованому дослідженні, яке проводилося на території Ізраїлю з використанням двох доз первинної серії з бустер-дозою на другому році життя, вплив вакцини Превенар® 13 на середній отит був документально підтверджений у системі активного спостереження на рівні популяції с культуральним дослідженням рідини з середнього вуха, отриманої шляхом тимпаноцентезу, що проводилося у ізраїльських дітей віком до 2 років із середнім отитом.

Після введення вакцини Превенар, а згодом вакцини Превенар® 13 спостерігалося зниження захворюваності з 2,1 до 0,1 випадку на 1000 дітей (95%) для серотипів, що входять до складу вакцини Превенар, та серотипу 6А і зниження захворюваності з 0,9 до 0,1 випадку на 1000 дітей (89%) для додаткових серотипів 1, 3, 5, 7F та 19A у складі вакцини Превенар® 13. Щорічна загальна захворюваність на пневмококовий середній отит зменшилася з 9,6 до 2,1 випадку на 1000 дітей (78%) у період з липня 2004 р. (до введення вакцини Превенар) до червня 2013 р. (після введення вакцини Превенар® 13).

Пневмонія.

У багатоцентровому обсерваційному дослідженні у Франції порівнювали періоди до та після переходу з вакцини Превенар на Превенар® 13 та встановили зменшення на 16% (з 2060 до 1725 випадків) всіх випадків негоспітальної пневмонії (НП) у відділеннях невідкладної допомоги у дітей віком від 1 місяця до 15 років. Зменшення становило 53% (з 167 до 79 випадків) (p < 0,001) для НП з ексудативним плевритом та 63% (з 64 до 24 випадків) (p < 0,001) для випадків пневмококової НП, підтверджених мікробіологічно. На другому році після введення вакцини Превенар® 13 загальна кількість випадків НП завдяки 6 додатковим серотипам, що входять до складу вакцини Превенар® 13, зменшилася з 27 до 7 ізольованих випадків (74%).

Зменшення випадків пневмонії, спричиненої будь-яким збудником, було найбільш вираженим серед молодших вакцинованих вікових груп і становило 31,8% (з 757 до 516 випадків) та 16,6% (з 833 до 695 випадків) у групах віком до 2 років і від 2 до 5 років відповідно. Захворюваність серед старших, переважно невакцинованих дітей (> 5 років) не змінилася впродовж дослідження.

За допомогою діючої системи спостереження (з 2004 по 2013 рр.) для документального підтвердження впливу вакцини Превенар та наступної вакцини Превенар® 13 на НП у дітей віком до 5 років, яким застосовували 2 дози первинної серії з бустер-дозою на другому році життя, на території Південного Ізраїлю було зафіксовано зменшення амбулаторних візитів на 68% (95% ДІ 73; 61) та випадків госпіталізації з приводу альвеолярної НП на 32% (95% ДІ 39; 22) після введення вакцини Превенар® 13 у порівнянні з періодом до введення вакцини Превенар.

Вплив на носоглоткове носійство.

У дослідженні в рамках фармакологічного нагляду у Франції у дітей з гострим середнім отитом зміни в носоглотковому носійстві пневмококових серотипів оцінювали після введення вакцин Превенар (7-валентної) та пізніше Превенар® 13. Превенар® 13 значно зменшував носоглоткове носійство 6 додаткових серотипів (і серотипу 6C) разом та окремих серотипів 6C, 7F, 19A порівняно з Превенаром. Також спостерігалося зменшення носійства серотипу 3 (2,5% проти 1,1%; p=0,1). Носійства серотипів 1 та 5 не спостерігалося.

Вплив пневмококової кон'югованої вакцини на носоглоткове носійство досліджувався в рандомізованому подвійному сліпому дослідженні на території Ізраїлю, в якому діти отримували або Превенар® 13, або Превенар (7-валентний) на 2, 4, 6 та 12 місяці життя. Превенар® 13 значно зменшував нещодавно встановлене носоглоткове зараження 6 додатковими серотипами (та серотипу 6C) разом та окремими серотипами 1, 6A, 6C, 7F, 19A порівняно з препаратом Превенар. Зменшення не спостерігалося при застосуванні серотипу 3, а для серотипу 5 колонізація була дуже рідкою, щоб можна було оцінити вплив. Подібні рівні носоглоткового зараження спостерігалися для 6 з 7 спільних серотипів в обох групах вакцинації, а для серотипу 19F спостерігалося значне зниження рівня.

У цьому дослідженні зареєстровано зменшення носійства серотипів 19A, 19F та 6A S. Pneumonia, нечутливих до багатьох антибіотиків. Зменшення становило від 34 до 62% залежно від серотипу та антибіотика.

Гострий середній отит.

Також після введення вакцини у національну програму імунізації була встановлена ефективність застосування препарату Превенар за схемою 3+1 відносно гострого середнього отиту та пневмонії. При ретроспективній оцінці великої страхової бази даних США частота візитів з приводу гострого середнього отиту знизилася на 42,7% (95% ДІ, 42,4 — 43,1%), а кількість рецептів, виписаних дітям віком до 2 років з приводу гострого середнього отиту, — на 41,9% порівняно з вихідними даними до видачі ліцензії на препарат (2004 проти 1997–99 рр.). У подібному аналізі кількість госпіталізацій та амбулаторних візитів з приводу пневмонії (будь-якого ґенезу) знизилися на 52,4% та 41,1% відповідно. Для випадків, ідентифікованих як пневмококова пневмонія, зниження числа госпіталізацій та амбулаторних візитів у дітей віком до 2 років становило 57,6% та 46,9% відповідно. Хоча аналіз, що базується на спостереженні, не дає можливості встановити безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, ці результати свідчать, що Превенар відіграє важливу роль у зниженні тяжкості захворювання слизових оболонок (гострий середній отит та пневмонія) у цільовій популяції.

Дослідження ефективності за участю дорослих віком від 65 років.

Ефективність стосовно негоспітальної пневмонії та інвазивних пневмококових захворювань, спричинених серотипами, які входять до складу вакцини, було оцінено у великомасштабному рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні (Community-Acquired Pneumonia Immunization Trial in Adults — CAPiTA) в Нідерландах. 84496 осіб віком від 65 років отримали одну дозу вакцини Превенар® 13 або плацебо в співвідношенні 1:1.

У дослідженні CAPiTA брали участь добровольці віком від 65 років, медико-демографічні характеристики яких могли відрізнятись від таких у осіб, що потребують вакцинації.

Випадки первинної госпіталізації з пневмонією, підтвердженою рентгенографією грудної клітки, були ідентифіковані у близько 2% досліджуваних (n=1814), у т. ч. 329 випадків були з підтвердженою пневмококовою НП і 182 випадки НП були викликані серотипами, які входять до складу вакцини.

За результатами дослідження встановлено, що ефективність Превенар® 13 для попередження первинних випадків НП, спричиненої серотипами, які входять до складу вакцини (первинна кінцева точка), становила 45,56% (95,2% ДI; 21,82–62,49; р=0,0006).

Ефективність Превенар® 13 щодо попередження розвитку небактеріємічної/неінвазивної пневмококової НП, спричиненої серотипами вакцини, становила 45,00% (95,2% ДI; 14,21–65,31; р=0,0067); ефективність щодо попередження первинних випадків інвазивних пневмококових захворювань, спричинених серотипами, які входять до складу вакцини — 75,00% (95,2% ДI; 41,06–90,87; р=0,0005).

Дослідження імуногенності за участю дорослих віком ≥18 років та осіб літнього віку.

У дорослих осіб поріг антитіл для серотипоспецифічних пневмококових полісахаридних IgG, що зв'язаний з концентрацією антитіл та асоціюється із досягненням захисту, не був визначений. У всіх основних клінічних дослідженнях для оцінки потенційної ефективності проти інвазивних пневмококових інфекцій та пневмонії використовували серотип-специфічні опсоно-фагоцитарні реакції (ОФР). Через місяць після кожної вакцинації визначали титри ОФР та проводили розрахунок геометричних середніх титрів (ГСТ) ОФР. Титри ОФР відображаються як зворотне значення найбільшого розведення сироватки, яке б знижувало виживаність пневмококів щонайменше на 50%.

Базові дослідження вакцини Превенар® 13 були побудовані таким чином, щоб показати, що через один місяць після вакцинації функціональна імунна відповідь ОФР для 13 серотипів не поступається, а для деяких серотипів перевищує імунну відповідь на 12 серотипів, спільних з ліцензованою 23-валентною полісахаридною пневмококовою вакциною (серотипи 1, 3, 4, 5, 6B, 7F, 9V, 14, 18C, 19A, 19F, 23F). Імунну відповідь на унікальний для вакцини Превенар® 13 серотип 6А оцінювали шляхом демонстрації 4-кратного зростання специфічного титру ОФР порівняно з рівнем до імунізації.

У Європі та США було проведено п'ять клінічних досліджень з метою оцінки імуногенності вакцини Превенар® 13 у різних вікових груп (в діапазоні 18 — 95 років). На сьогодні клінічні дослідження вакцини Превенар® 13 забезпечують дані щодо імуногенності у дорослих осіб віком від 18 років, у тому числі віком від 65 років, які раніше (за 5 років до включення у дослідження) проходили вакцинацію однією чи декількома дозами 23-валентної полісахаридної вакцини. У кожне дослідження були включені: здорові особи, імунокомпетентні особи зі стабільними основними захворюваннями, які обумовлюють схильність до пневмококової інфекції (такими як хронічні захворювання серцево-судинної системи, хронічні захворювання дихальної системи, включаючи астму, розлади функції нирок, цукровий діабет та хронічні захворювання печінки, включаючи алкогольне ураження печінки), а також особи з факторами ризику (паління та зловживання алкоголем).

Безпечність та імуногенність вакцини Превенар® 13 було доведено у осіб віком від 18 років, включаючи осіб, які раніше були вакциновані пневмококовою полісахаридною вакциною.

Дорослі, які раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною.

У прямому порівняльному дослідженні, яке було проведено із залученням осіб віком 60–64 роки, учасники отримували разові дози вакцини Превенар® 13 або 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. У тому ж дослідженні інші групи дорослих віком 50–59 років та дорослих віком 18–49 років отримували разову дозу вакцини Превенар® 13.

У дорослих віком 60–64 роки геометричний середній титр ОФР для вакцини Превенар® 13 був не меншим, ніж геометричний середній титр ОФР, отриманий для 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини (для 12 серотипів, що входили до складу обох вакцин). Для 9 серотипів титри ОФР були статистично достовірно більш високими у осіб, які отримували вакцину Превенар® 13.

У дорослих віком 50–59 років геометричний середній титр ОФР для всіх 13 серотипів вакцини Превенар® 13 був не меншим, ніж рівні імунної відповіді на Превенар® 13 у осіб віком 60–64 роки. Для 9 серотипів імунна відповідь залежала від віку та була статистично достовірно більш вираженою у осіб 50–59 років, ніж у осіб 60–64 років.

У всіх дорослих осіб віком ³ 50 років, які отримали разову дозу вакцини Превенар® 13, титри ОФР для серотипу 6А були значно вищими, ніж у осіб віком ³ 60 років, які отримали разову дозу 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини.

Через рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри ОФР знизились порівняно з рівнями, визначеними через місяць після вакцинації. Водночас, титри ОФР для всіх серотипів залишались вищими, ніж на вихідному рівні.

Таблиця 1

Пацієнти

ГСТ ОФР на вихідному рівні

ГСТ ОФР через 1 рік після вакцинації препаратом Превенар® 13

Дорослі віком 50–59 років, які раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною

5 — 45

20 — 1234

Дорослі віком 60–64 років, що раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною

5 — 37

19 — 733

У дорослих віком 18–49 років геометричні середні титри функціональних антитіл ОФР до усіх 13 серотипів, які охоплюються вакциною Превенар® 13, були не менш ефективними, ніж відповіді на вакцинацію препаратом Превенар® 13 у дорослих віком 60–64 роки.

Через 1 рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри функціональних антитіл OФР знижувалися порівняно з титрами через 1 місяць після вакцинації, проте титри функціональних антитіл OФР до всіх серотипів залишалися вищими за вихідні рівні.

Таблиця 2

Пацієнти

Вихідний геометричний середній титр функціональних антитіл ОФР

Геометричний середній титр функціональних антитіл ОФР через 1 рік після вакцинації препаратом Превенар® 13

Дорослі у віці 18–49 років, які раніше не отримували 23-валентну пневмококову полісахаридну вакцину

Від 5 до 186

Від 23 до 2948

Дорослі, які раніше були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною.

Порівняння імунної відповіді на введення препарату Превенар® 13 та 23-валентної полісахаридної вакцини проводили у прямому порівняльному дослідженні за участю осіб віком від 70 років, які щонайменше за 5 років до вакцинації у дослідженні отримували разову дозу пневмококової полісахаридної вакцини.

Порівняння значень геометричного середнього титру ОФР (через 1 місяць після вакцинації) у раніше вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною учасників віком понад 70 років, які отримали разову дозу вакцини Превенар® 13 або 23-валентної полісахаридної вакцини, наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Геометричний середній титр ОФР у дорослих учасників віком понад 70 років, раніше вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною, які отримували разову дозу препарату Превенар® 13 або 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини (PPSV23) а, б, в

Серотип

Превенар® 13 N=400–426

PPSV23 N=395–445

Співвідношення ГСТ ОФР вакцини Превенар® 13 та PPSV23

ГСТ ОФР

ГСТ ОФР

ГС співвідношення

(95% ДІ)

1

81

55

1,5

(1,17, 1,88)

3

55

49

1,1

(0,91, 1,35)

4

545

203

2,7

(1,93, 3,74)

5

72

36

2,0

(1,55, 2,63)

6A

903

94

9,6

(7,00, 13,26)

6B

1261

417

3,0

(2,21, 4,13)

7F

245

160

1,5

(1,07, 2,18)

9V

181

90

2,0

(1,36, 2,97)

14

280

285

1,0

(0,73, 1,33)

18C

907

481

1,9

(1,42, 2,50)

19A

354

200

1,8

(1,43, 2,20)

19F

333

214

1,6

(1,17, 2,06)

23F

158

43

3,7

(2,69, 5,09)

а Не менша ефективність встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для геометричного середнього титру більше 0,5.

б Статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для геометричного середнього титру більше 1.

в Для серотипу 6A†, унікального для вакцини Превенар® 13, статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГС співвідношення більше 2.

У дорослих осіб, вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше за 5 років до початку клінічного дослідження, геометричні середні титри ОФР для вакцини Превенар® 13 були не меншими, ніж відповідні показники для 12 спільних серотипів 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. Більш того, у цьому дослідженні для 10 з 12 спільних серотипів було показано статистично достовірно більші рівні геометричного середнього титру ОФР. Після вакцинації препаратом Превенар® 13 імунна відповідь на серотип 6А була статистично достовірно більш вираженою, ніж після вакцинації 23-валентною полісахаридною вакциною.

У осіб віком від 70 років, які були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше за 5 років до початку дослідження, через рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри ОФР знизились порівняно з рівнями, отриманими через місяць після вакцинації. Водночас, титри ОФР для всіх серотипів залишались вищими, ніж на вихідному рівні.

Таблиця 4

Пацієнти

ГСТ ОФР на вихідному рівні

ГСТ ОФР через 1 рік після вакцинації Превенар® 13

   

 

Дорослі віком від 70 років, які були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше 5 років тому

9 — 122

18 — 381

     
           

Імунна відповідь в особливих групах пацієнтів.

Особи з описаними нижче станами мають підвищений ризик розвитку пневмококового захворювання.

Клінічна значущість рівнів антитіл, спричинених вакциною Превенар® 13 у цих особливих групах пацієнтів, невідома.

Серповидноклітинна анемія.

У Франції, Італії, Великобританії, США, Лівані, Єгипті та Саудівській Аравії було проведено відкрите одногрупове дослідження двох доз вакцини Превенар® 13, які вводили з інтервалом 6 місяців. У нього залучили 158 дітей і підлітків віком від ≥6 до <18 років із серповидно-клітинною анемією, які були раніше вакциновані однією або кількома дозами 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини щонайменше за 6 місяців до включення в дослідження. Після першої вакцинації препаратом Превенар® 13 рівні антитіл, які вимірювалися за геометричними середніми концентраціями IgG і геометричними середніми титрами функціональних антитіл OФР, були статистично значно вищими за рівні, які спостерігалися до вакцинації. Після введення другої дози імунна відповідь була порівнянною з отриманою після введення першої дози. Через один рік після введення другої дози рівні антитіл, які вимірювалися за геометричними середніми концентраціями IgG і геометричними середніми титрами функціональних антитіл OФР, були вищими за рівні до введення першої дози препарату Превенар® 13, за винятком геометричних середніх концентрацій IgG для серотипів 3 та 5, які були чисельно подібними.

ВІЛ-інфекція.

Діти та дорослі, які раніше не були вакциновані пневмококовою вакциною.

ВІЛ-інфіковані діти та дорослі з кількістю CD4 клітин ≥200 кл./мкл (середня кількість 717,0 кл./мкл), вірусним навантаженням <50000 копій/мл (середнє навантаження 2090,0 копій/мл), які не мали активного захворювання, пов'язаного зі СНІД, та які не були раніше вакциновані пневмококовою вакциною, отримували 3 дози вакцини Превенар® 13. Згідно з загальними рекомендаціями, після цього вони отримували разову дозу 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. Вакцини застосовували з інтервалом 1 місяць. Імунну відповідь оцінювали у 259–270 осіб, доступних для оцінки, приблизно через 1 місяць після отримання кожної дози вакцини. Після введення першої дози Превенар® 13 спричиняв рівні антитіл, які вимірювалися за геометричними середніми концентраціями IgG і геометричними середніми титрами функціональних антитіл OФР, що були достовірно вищими за рівні до вакцинації. Після другої та третьої дози вакцини Превенар® 13 імунна відповідь була подібною до відповіді після застосування першої дози або вищою за неї.

Дорослі, які раніше були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною.

ВІЛ-інфіковані дорослі віком ≥18 років (кількість CD4 клітин ≥200 кл./мкл (середня кількість 609,1 кл./мкл), вірусне навантаження <50 000 копій/мл (середнє навантаження 330,6 копій/мл), без активного СНІД-асоційованого захворювання), які були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною принаймні за 6 місяців до включення в дослідження, отримували 3 дози вакцини Превенар® 13 на час включення та через 6 і 12 місяців після отримання першої дози вакцини Превенар® 13. Імунну відповідь оцінювали у 231–255 доступних для оцінки осіб приблизно через 1 місяць після отримання кожної дози вакцини Превенар® 13. Після отримання першої дози препарату Превенар® 13 рівні антитіл, які вимірювалися за геометричними середніми концентраціями IgG і геометричними середніми титрами функціональних антитіл OФР, були статистично значно вищими за рівні, які спостерігалися до вакцинації. Після введення другої та третьої дози вакцини Превенар® 13 імунна відповідь була порівнянною або вищою за відповідь після введення першої дози. У рамках цього дослідження 162 пацієнти отримали одну попередню дозу 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини, 143 пацієнти отримали 2 попередні дози і 26 пацієнтів отримали більш ніж 2 попередні дози 23-валентної полісахаридної вакцини. У пацієнтів, які отримали дві або більше попередні дози 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини, спостерігалася схожа імунна відповідь порівняно з пацієнтами, які отримали одну попередню дозу.

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин.

Діти та дорослі, яким було трансплантовано галогенні гемопоетичні стовбурові клітини у віці ≥2 роки, з повною гематологічною ремісією основного захворювання або з дуже доброю частковою ремісією у разі лімфоми та мієломи, отримували три дози вакцини Превенар® 13 з інтервалом між дозами щонайменше 1 місяць. Першу дозу вводили через 3–6 місяців після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Четверту дозу (бустер-ін'єкція) препарату Превенар® 13 вводили через 6 місяців після введення третьої дози. Згідно з загальними рекомендаціями, через 1 місяць після введення четвертої дози препарату Превенар® 13 вони отримували разову дозу 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. Імунну відповідь, яку вимірювали за геометричними середніми концентраціями IgG, оцінювали у 168–211 осіб, доступних для оцінки, приблизно через 1 місяць після вакцинації. Після введення кожної дози Превенар® 13 спричиняв підвищення рівнів антитіл. Після четвертої дози препарату Превенар® 13 імунна відповідь була достовірно підвищеною для усіх серотипів порівняно з відповіддю після третьої дози. Титри функціональних антитіл (ОФР) у цьому дослідження не вимірювали.

Фармакокінетика.

Оцінка фармакокінетичних властивостей вакцин не є обов'язковою.

Клінічні характеристики

Показання

Активна імунізація для попередження інвазивних захворювань, пневмонії та гострого середнього отиту, спричинених Streptococcus pneumoniae, у дітей віком від 6 тижнів.

Активна імунізація для попередження інвазивних захворювань та пневмонії, спричинених Streptococcus pneumoniae, у дорослих та осіб літнього віку.

Застосування вакцини Превенар® 13 має базуватись на офіційних рекомендаціях із урахуванням ризику інвазивних захворювань та пневмонії у різних вікових групах та супутніх основних захворювань, а також варіабельності епідеміології серотипів у різних географічних зонах.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих речовин, до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад») або до дифтерійного анатоксину.

Застосування препарату Превенар® 13, як і інших вакцин, особам з гострими, тяжкими фебрильними захворюваннями необхідно відкласти. Однак наявність інфекції легкого ступеня, такої як застуда, не потребує відкладання вакцинації.

При проведенні вакцинації на території України слід керуватися діючими наказами МОЗ України щодо інформації з протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими засобами

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Немовлята та діти віком від 6 тижнів до 5 років.

Вакцину Превенар® 13 можна застосовувати одночасно з будь-якими вакцинами, як моно-, так і комбінованими, що містять антигени: дифтерії, правця, кашлюк

Write Your Own Review
Залишити відгук
У відповідь::